Підготовка до ЗНО
Узагальнення і систематизація знань з теми «Лексикологія.Фразеологія»
1. Укажіть, на які групи поділяється лексика української мови за походженням:
а) загальновживана, запозичена, спільнослов’янська;
б) діалектизми, історизми, неологізми;
в) спільнослов’янська, власне українська, запозичена;
г) загальновживана, неологізми, термінологічна;
ґ) спільнослов’янська, архаїзми, жаргонізми.
2. Визначте, на які групи поділяється лексика української мови за сферою вживання:
а) власне українські та запозичені слова;
б) спільнослов’янські слова та екзотизми;
в) стилістично марковані слова та неологізми;
г) загальновживані та стилістично марковані слова;
ґ) історизми, архаїзми.
3. Визначте, яка група лексики найчастіше є засобом створення колориту минулих епох:
а) загальновживані слова;
б) історизми та архаїзми;
в) терміни та запозичені слова;
г) діалектизми;
ґ) фразеологізми.
4. Визначте рядок, у якому всі слова – стилістичні архаїзми:
а) уста, шолом, управа, зіронька;
б) десниця, перст, письмовець, возсіяти;
в) причепуритися, ректи, обрій, путня;
г) дружина, волхви, злато, сумніватися;
ґ) кошовий, земство, бунчук, жаровня.
5. Визначте речення, у якому використано авторські неологізми.
а) Плачу любові ціною свого життя – серце скапує в слово (Б.Харчук).
б) І рухається день, як верств одвічний здвиг (М.Бажан).
в) Там серце моє вознеслося в сліпучі верхів’я небес (Д.Павличко).
г) Є люди, що мало чим цікавляться, я їх дрібнодухами, чи й зовсім пустодухами називаю (О.Гончар).
ґ) І влягаються думи золотими томами, золоте німе захоплення, золота стеблина відданості (І.Драч).
6. Укажіть, до якої групи лексики належать слова злиняти, на шару:
а) загальновживані;
б) терміни;
в) жаргонізми;
г) архаїзми;
ґ) діалектизми.
7. Вкажіть, у якому рядку є власне українські слова:
а) суцвіття, рід, крайнебо, пюпітр;
б) слов’янофіл, краєвид, футбол, плем’я;
в) вареники, лелека, сузір’я, веселий, овес;
г) співавтор, ковбаса, благодать, бульба;
ґ) кришталь, мірошник, соната, фламінго.
8. Укажіть рядок із стилістично маркованими синонімами:
а) працювати, трудитися, гнути спину;
б) мужній, сміливий, безстрашний;
в) ректи, глаголити, базікати, балакати;
г) сміятися, веселитися, хіхікати;
ґ) відпочивати, насолоджуватися, спати.
9. Укажіть речення з контекстуальними антонімами.
а) На чорій землі білий хліб родить (Народна творчість).
б) Книжки не прочитав – розуму не додалося (Народна творчість).
в) Багато рук будувало й захищало собор, ще більше рук, мабуть, замахувалося на нього... (П.Загребельний).
г) Згода дім будує, а незгода – руйнує (Народна творчість).
ґ) Сорочку мати вишила мені червоними і чорними нитками (Д.Павличко).
10. Укажіть речення, у якому вжито стилістичну фігуру – антитезу.
а) Я входжу в ліс – трава стає навшпиньки, кошлатий морок лапу подає (Л.Костенко).
б) Вітер дихне – пшениці ворухнуться розкішні, вусом шелесне ячмінь... (П.Дорожко).
в) Нарешті, запалили свічку, та вітер одразу її погасив (В.Канівець).
г) Остання хвиля покотилася на берег, але вона була вже безсилою (Д.Ткач).
ґ) Пан гуляв у себе в замку – у ярмі стогнали люди (Леся Українка).
11. Визначте речення, у якому використано перифразу.
а) Над бистротечим Дніпром западав вечір (Ю.Опільський).
б) Он хмари повільно бредуть одна за одною над самим обрієм, схожі на білих лебедів (О.Копиленко).
в) І диво дивнеє сталось: з ним совість заговорила (І.Ющук).
г) І вкриє мудрість голову сріблом (М.Рильський).
ґ) Як навесні світиться садок од цвіту, так тепер він починає світитися своїми плодами (Є.Гуцало).
12. Укажіть правильне твердження:
а) фразеологізми найчастіше вживаються у науковому стилі мовлення;
б) стійке словосполучення може розкладатися і виступати в ролі різних членів речення;
в) за своїм значенням фразеологізми сприймаються як єдине ціле;
г) крилаті вислови видатних людей не належать до фразеологізмів;
ґ) фразеологічні словосполучення не є загальновживаними.
13. Визначте рядок, у якому всі стійкі словосполучення – фразеологічні єдності:
а) опускаються руки, зарубати на носі;
б) слинку ковтати, гнути спину;
в) Ноїв ковчег, водити за носа;
г) залишитися з носом, дантове пекло;
ґ) гострити п’яти, розбити глек.
14. Вкажіть, яке джерело походження фразеологізмів сізіфова праця, гордіїв вузол:
а) прислів’я та приказки;
б) фразеологічні зрощення;
в) вислови античного походження;
г) вислови біблійного походження;
ґ) крилаті вислови видатних людей.
15. Визначте, яке джерело походження фразеологізмів кров з молоком, доладна як писанка:
а) прислів’я та приказки;
б) народне джерело;
в) вислови античного походження;
г) вислови біблійного походження;
ґ) крилаті вислови видатних людей.
16. Визначте рядок, у якому використано фразеологізми-синоніми:
а) нестися високо, чути краєм вуха;
б) п’яте через десяте, запас біди не чинить;
в) копилити губи, роззявити рота;
г) сушити зуби, умирати від реготу;
ґ) зловитися на гачок, під самим носом.
17. Визначте рядок, у якому використано фразеологізми-антоніми:
а) замилювати очі, удар нижче пояса;
б) ревма ревіти, стріляна птиця;
в) байдики бити, працювати не розгинаючи спини;
г) головою лягти, ні пари з уст;
ґ) тримати язик за зубами, легкий хліб.
а) загальновживана, запозичена, спільнослов’янська;
б) діалектизми, історизми, неологізми;
в) спільнослов’янська, власне українська, запозичена;
г) загальновживана, неологізми, термінологічна;
ґ) спільнослов’янська, архаїзми, жаргонізми.
2. Визначте, на які групи поділяється лексика української мови за сферою вживання:
а) власне українські та запозичені слова;
б) спільнослов’янські слова та екзотизми;
в) стилістично марковані слова та неологізми;
г) загальновживані та стилістично марковані слова;
ґ) історизми, архаїзми.
3. Визначте, яка група лексики найчастіше є засобом створення колориту минулих епох:
а) загальновживані слова;
б) історизми та архаїзми;
в) терміни та запозичені слова;
г) діалектизми;
ґ) фразеологізми.
4. Визначте рядок, у якому всі слова – стилістичні архаїзми:
а) уста, шолом, управа, зіронька;
б) десниця, перст, письмовець, возсіяти;
в) причепуритися, ректи, обрій, путня;
г) дружина, волхви, злато, сумніватися;
ґ) кошовий, земство, бунчук, жаровня.
5. Визначте речення, у якому використано авторські неологізми.
а) Плачу любові ціною свого життя – серце скапує в слово (Б.Харчук).
б) І рухається день, як верств одвічний здвиг (М.Бажан).
в) Там серце моє вознеслося в сліпучі верхів’я небес (Д.Павличко).
г) Є люди, що мало чим цікавляться, я їх дрібнодухами, чи й зовсім пустодухами називаю (О.Гончар).
ґ) І влягаються думи золотими томами, золоте німе захоплення, золота стеблина відданості (І.Драч).
6. Укажіть, до якої групи лексики належать слова злиняти, на шару:
а) загальновживані;
б) терміни;
в) жаргонізми;
г) архаїзми;
ґ) діалектизми.
7. Вкажіть, у якому рядку є власне українські слова:
а) суцвіття, рід, крайнебо, пюпітр;
б) слов’янофіл, краєвид, футбол, плем’я;
в) вареники, лелека, сузір’я, веселий, овес;
г) співавтор, ковбаса, благодать, бульба;
ґ) кришталь, мірошник, соната, фламінго.
8. Укажіть рядок із стилістично маркованими синонімами:
а) працювати, трудитися, гнути спину;
б) мужній, сміливий, безстрашний;
в) ректи, глаголити, базікати, балакати;
г) сміятися, веселитися, хіхікати;
ґ) відпочивати, насолоджуватися, спати.
9. Укажіть речення з контекстуальними антонімами.
а) На чорій землі білий хліб родить (Народна творчість).
б) Книжки не прочитав – розуму не додалося (Народна творчість).
в) Багато рук будувало й захищало собор, ще більше рук, мабуть, замахувалося на нього... (П.Загребельний).
г) Згода дім будує, а незгода – руйнує (Народна творчість).
ґ) Сорочку мати вишила мені червоними і чорними нитками (Д.Павличко).
10. Укажіть речення, у якому вжито стилістичну фігуру – антитезу.
а) Я входжу в ліс – трава стає навшпиньки, кошлатий морок лапу подає (Л.Костенко).
б) Вітер дихне – пшениці ворухнуться розкішні, вусом шелесне ячмінь... (П.Дорожко).
в) Нарешті, запалили свічку, та вітер одразу її погасив (В.Канівець).
г) Остання хвиля покотилася на берег, але вона була вже безсилою (Д.Ткач).
ґ) Пан гуляв у себе в замку – у ярмі стогнали люди (Леся Українка).
11. Визначте речення, у якому використано перифразу.
а) Над бистротечим Дніпром западав вечір (Ю.Опільський).
б) Он хмари повільно бредуть одна за одною над самим обрієм, схожі на білих лебедів (О.Копиленко).
в) І диво дивнеє сталось: з ним совість заговорила (І.Ющук).
г) І вкриє мудрість голову сріблом (М.Рильський).
ґ) Як навесні світиться садок од цвіту, так тепер він починає світитися своїми плодами (Є.Гуцало).
12. Укажіть правильне твердження:
а) фразеологізми найчастіше вживаються у науковому стилі мовлення;
б) стійке словосполучення може розкладатися і виступати в ролі різних членів речення;
в) за своїм значенням фразеологізми сприймаються як єдине ціле;
г) крилаті вислови видатних людей не належать до фразеологізмів;
ґ) фразеологічні словосполучення не є загальновживаними.
13. Визначте рядок, у якому всі стійкі словосполучення – фразеологічні єдності:
а) опускаються руки, зарубати на носі;
б) слинку ковтати, гнути спину;
в) Ноїв ковчег, водити за носа;
г) залишитися з носом, дантове пекло;
ґ) гострити п’яти, розбити глек.
14. Вкажіть, яке джерело походження фразеологізмів сізіфова праця, гордіїв вузол:
а) прислів’я та приказки;
б) фразеологічні зрощення;
в) вислови античного походження;
г) вислови біблійного походження;
ґ) крилаті вислови видатних людей.
15. Визначте, яке джерело походження фразеологізмів кров з молоком, доладна як писанка:
а) прислів’я та приказки;
б) народне джерело;
в) вислови античного походження;
г) вислови біблійного походження;
ґ) крилаті вислови видатних людей.
16. Визначте рядок, у якому використано фразеологізми-синоніми:
а) нестися високо, чути краєм вуха;
б) п’яте через десяте, запас біди не чинить;
в) копилити губи, роззявити рота;
г) сушити зуби, умирати від реготу;
ґ) зловитися на гачок, під самим носом.
17. Визначте рядок, у якому використано фразеологізми-антоніми:
а) замилювати очі, удар нижче пояса;
б) ревма ревіти, стріляна птиця;
в) байдики бити, працювати не розгинаючи спини;
г) головою лягти, ні пари з уст;
ґ) тримати язик за зубами, легкий хліб.
ІІ.Тестові завдання на встановлення відповідності
До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.
1. Установіть відповідність між групами лексики та прикладами до неї.
1. Установіть відповідність між групами лексики та прикладами до неї.
1) Діалектизми;
2) неологізми; 3) загальновживана лексика; 4) термінологічна лексика; 5) власне українська лексика. |
А) Кібернетика;
Б) жаровня; В) мультимедіа; Г) щодня; Ґ) серце; Д) перст. |
2 Установіть відповідність між тропами та прикладами до них.
1) порівняння;
2) метафора; 3) метонімія; 4) синекдоха; 5) епітет. |
А) косарі пливуть юрбою;
Б) поїхав заробити копійку; В) прочитала Кобилянську; Г) гарна, як квіточка в лузі; Ґ) хмаринка плаче; Д) лагідний погляд. |
3. Установіть відповідність між джерелом походження фразеологізму та прикладом до нього.
1) Народне джерело;
2) античне походження; 3) біблійне походження; 4) прислів’я; 5) професійно-технічні вислови. |
А) Абсолютний нуль.
Б) Содом і Гомора. В) На рушничок стати. Г) Ні словом сказати ні пером описати. Ґ) Ганнібалова клятва. Д) Очі дружби рідко помиляються (Ф.-М.Вольтер). |
4.Установіть відповідність між парами слів (сполучень слів) та їх характеристикою.
1) Ефектний – ефективний;
2) під носом – за тридев’ять земель; 3) три (дієслово) – три (числівник); 4) запас біди не чинить – з прибутку голова не болить; 5) Пертів батіг – петрів батіг. |
А) Фразеологізми-синоніми;
Б) пароніми; В) фразеологізми-антоніми; Г) омографи; Ґ) омоформи; Д) омофони. |
Зовнішнє незалежне оцінювання
ВАРІАНТ № 1
Прочитайте текст і виконайте завдання 1–7.
(1) Навколо аеродрому лежали пшеничні поля, розбавлен..і яскраво-ядучими квітами, над якими тягуче нависали оси. (2) Зранку сонце прогрівало асфальт і сушило траву, що пробивалася крізь бетон..і плити. (3) Біля злітної смуги рвалися на вітрі полотнища прапорів, тяглися дерева, обплетен..і павутиною й запален..і гострим ранковим світлом. (4) Над аеродромом безмежно нависало небо раннього червня, воно розгорталося під вітром, лунко підіймалося, й опадало вниз. (5) Оглушуючи ранок своїм допотопним дуднінням, [...] розвертався над сонним містечком, будячи його з легкого та примарного сну.
№1. Замість пропуску в останньому реченні має бути слово:
А птах;
Б літак;
В дощик;
Г буревій.
№2. Слово безмежно в четвертому реченні можна замінити фразеологізмом:
А без продиху;
Б не за горами;
В не з того кінця;
Г без кінця-краю.
№3. З подвоєним нн у тексті треба писати слово:
А розбавлен..і;
Б бетон..і;
В обплетен..і;
Г запален..і.
№4. Прикметник яскраво-ядучими написано через дефіс, оскільки:
А це поєднання синонімічних слів;
Б друга його частина є прикладкою;
В він означає відтінок кольору;
Г він утворений від складного іменника.
№5. Форму однини має в тексті іменник:
А поля;
Б оси;
В смуги;
Г полотнища.
№6. Простим є речення:
А друге;
Б третє;
В четверте;
Г п’яте.
№7. Пунктуаційну помилку допущено в реченні:
А першому;
Б другому;
В третьому;
Г четвертому.
№8. На другий склад падає наголос у слові:
А одинадцять;
Б черговий;
В цемент;
Г кидати;
Д пок.
№9. Літеру е треба писати на місці обох пропусків рядка:
А в..сняне мар..во;
Б вир..нає сон..чко;
В в..личезний п..ріг;
Г заст..бнути к..шеню;
Д кр..шталеве джер..ло.
№10. Помилково вжито слово в рядку:
А розв’язувати задачу;
Б уникнути небезпеки;
В надіслати привітання;
Г заказати букет квітів;
Д перекладати сербською.
№11. Неправильно утворено слово:
А мебельний;
Б харчовий;
В роздрібний;
Г критичний;
Д терміновий.
№12. Неправильно утворено форму слова у варіанті:
А познімали пальта;
Б у чистім полі;
В усих учасників;
Г стежачи за дітьми;
Д упродовж доби.
№13. Неправильно побудовано речення:
А Письменник прагнув розповісти про внутрішній світ Івана Дідуха й чому він емігрує.
Б Першим розповів європейцям про Єгипет невтомний мандрівник та історик Геродот.
В Працюючи з художнім словом, Емма Андієвська виходить за рамки стандарту й буденщини.
Г За дорученням Київської археографічної комісії Шевченко робив замальовки пам’яток української історії й архітектури.
Д У людства завжди були й будуть питання, на які воно, вочевидь, відповіді не знайде ніколи.
№14. Прочитайте уривок.
Людина велична (1) своїх крайнощах: (2) мистецтві, коханні, самопожертві, (3) відданості і (4) егоїзмі. (5)се ж світу найчастіше не вистачає саме золотої середини.
Літеру у слід писати на місці всіх цифр, окрім
А 1
Б 2
В 3
Г 4
Д 5
№15. Правильну відмінкову форму числівника сто вісімдесят сім наведено в рядку:
А Р. в. ста вісімдесяти семи;
Б Д. в. сто вісімдесяти семи;
В З. в. ста вісімдесят сім;
Г О. в. ста вісімдесятьма сіма;
Д М. в. (у) сто вісімдесяти семи.
№16. Через дефіс пишуться всі прислівники рядка:
А віч/на/віч, по/домашньому, будь/де;
Б по/людськи, як/небудь, в/тричі;
В колись/то, хтозна/куди як/найбільше;
Г де/не/де, в/цілому, по/четверте;
Д на/радість, хоч/не/хоч, далеко/таки.
№17. Правильно утворено форму третьої особи множини від інфінітива:
А проводжати – проводять;
Б полоти – полять;
В кричати – кричуть;
Г хотіти – хотять;
Д бігти – біжать.
№18. Кому перед як треба поставити в реченні:
А Пам’ятаю ці події як сьогодні.
Б Затримався не більше як на годину.
В Вивчаємо звук як одиницю мовлення.
Г Дощ полив як із відра.
Д Роса посипалась як дощ.
№19. Кількість букв і звуків однакова в кожному слові рядка:
А дзвін, ескадрилья, вишня;
Б любов, пасьянс, щупальце;
В київський, пояснення, шістсот;
Г жульєн, різьбяр, неприязнь;
Д ячмінь, джерельце, лінощі.
№20. Граматично правильне закінчення речення «Читаючи «Зачаровану Десну» О. Довженка…»:
А збагачується ваше мовлення;
Б ви збагачуєте своє мовлення;
В звертається увага на багатство мови;
Г вас зацікавлять багато епізодів;
Д перед нами постає світ дитинства.
№21. У реченні «Викладач дуже зрадів, … почув самостійні судження студентів» може бути кожен з названих сполучників, окрім:
А бо;
Б адже;
В тобто;
Г оскільки;
Д тому що.
№22. Прочитайте речення.
Сонце зайшло (1) та відблиски неба ще живуть на стрілчастих (2) блискучих ракетах (3) що (4) скільки глянеш (5) височать по всьому степу.
Кому треба ставити на місці всіх цифр, окрім
А 1
Б 2
В 3
Г 4
Д 5
№23. Помилку в написанні імені по батькові допущено в рядку:
А Тарасович, Євгенович, Юрійович;
Б Віталієвич, Ігорович, Степанівна;
В Андрійович, Миронівна, Васильович;
Г Анатолійович, Микитович, Савівна;
Д Григорович, Іллівна, Миколайович.
№24. Приєднайте до частини «Хмари вкрили весь небосхил…» запропоновані варіанти та з’ясуйте тип кожного з утворених речень.
Варіант завершення речення Тип речення
1 … і рясна злива не забарилася.
2 … та й зависли над принишклим містом.
3 … навіть клаптика світлого не лишилося.
4 … дарма що недавно вигрівало сонце.
А просте з відокремленими членами
Б просте з однорідними членами
В складнопідрядне
Г складносурядне
Д складне безсполучникове
А Б В Г Д
1
2
3
4
№25. Побудуйте речення з відповідними фразеологізмами.
Речення Фразеологізм
1 Місто наше він знає…
2 Схожі ми з сестрою…
3 Раптовий приїзд сина був…
4 Мама крутилася з ранку до вечора…
А як грім з ясного неба.
Б як свої п’ять пальців.
В як білка в колесі.
Г як гриби після дощу.
Д як дві краплі води.
А Б В Г Д
1
2
3
4
№26. З’ясуйте, який вид підрядного відповідає кожному фрагментові складного речення.
Фрагмент речення Вид підрядного речення
1 Щоб гарно жити, …
2 Мені здалося, що…
3 .., могли б запам’ятати.
4 Я чула пісню, що…
А означальне
Б мети
В з’ясувальне
Г умови
Д часу
А Б В Г Д
1
2
3
4
№27. З’ясуйте вид наведених простих речень
Вид речення Речення
1 називне
2 означено-особове
3 узагальнено-особове
4 безособове
А Лови летючу мить життя.
Б І жити спішити треба…
В З усіх утрат найважча втрата часу.
Г Судженого конем не об’їдеш.
Д Людське життя…
А Б В Г Д
1
2
3
4
№28. З’ясуйте, якими частинами мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).
(1)Обабіч левад (2)скрізь видно розкішні садки, які (3)неначе заглядають в долину через (4)верхи верб.
А іменник
Б прислівник
В сполучник
Г прийменник
Д частка
А Б В Г Д
1
2
3
4
Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і виконайте завдання 29–36.
Містика київських потопів
(1–3) Чи хтось бачив, щоб над Києвом летів великий білий птах? Ні? Правда, небагато киян упізнали б лебедя. Більшості на небо ніколи й глянути. А я з дитинства пам’ятаю, як схвильовано видивлялися навесні білого лебедя старші сусідки.
(4–6) Зараз мало хто в Києві знає, як це стосується можливого потопу. Звісно, прикмети тепер не завжди працюють, зважаючи на екологію та «вдосконалення» природи. Лише Господь достеменно знає, як воно буде кожного разу насправді. (7–16) А бувало по-всякому. Пам’ять поколінь донесла цікаві оповідки про те, як і чому заливало Київ; що віщувало шкоду від стихії та які містичні сили «відповідали» за провіщення чи відвернення лиха. У дитинстві я чула від мешканців київського Подолу все нові версії витівок Видибая – так називали Перуна, якого вкинули в Дніпро, коли хрестили киян. Що характерно, кияни зробили з нього не мстивого грізного діда, а віщуна, який міг допомогти. Скільки хлопчаків щоліта пірнало в районі Видубицького монастиря, скільки дітлахів нишпорило «печерами» в горі поруч, сподіваючись знайти золоті та срібні Перунові стріли! Навіть розповідали,що десьна горі жила ворожка, яка мала одну стрілу й використовувала її у своєму ремеслі. Однак усе ж не Видибай став провісником потопів.
(17–24) Героїнею відповідних віщувань була Либідь, сестра засновників Києва. Саме вона, перевтілена в білого птаха, попереджала про небезпеку від води. За старокиївськими переказами, Либідь, явившись як птах, що голосить, могла попередити праведну душу навіть тоді, коли хтось замірявся закладати будинок на підземних плавунах. А таких територій над річкою Либідь і в інших київських закутках було чимало. Бідних киян – мешканців Либідських мочар – описав ІванНечуй-Левицький у «Київських прохачах»: раніше на тамтешніх непевних ґрунтах тільки бідняки та прохачі й селилися.
(25–28) Однак найбільше з тривогою та надією виглядали Либідь навесні, очікуючи водопілля. Деякі киянки навіть намагалися задобрити її, залишаючи гостинці в дуплах столітніх верб над водою. Душа княжни могла попередити і про біду, і про життєдайну воду.
(29–34) А починалося все так: за переказом, сестра засновників Києва Либідь була жрицею богині водної стихії Дани. Письменниця Наталена Королева у своїх«Легендах старокиївських» згадує про це, однак наділяє долю князівни напруженим, фатальним драматизмом. Старі ж кияни були переконані, що жила князівна Либідь довго та щасливо, сповна виконала свою місію жриці, а по смерті залишилася берегинею-заступницею киян.
(35–47) Цікаво, що певний час заступатися доводилося через дрібниці: хтось джерельце необачно замутив чи на річці насмітив. Але на початку смутних часів князівських незгод один із нащадків Ярославичів піддався на вмовляння купців трохи поглибити й розширити річку Почайну, щоб зручніше було підпливати важким суднам, переповненим крамом. Подейкується в переказі, що зробив він то за «мзду купецьку велику», бо хотів поставити собі новий терем. Пролетіла начебто тоді Либідь із жалібно-гнівним криком, і хазяйновиті кияни занепокоїлися, стали грудьми проти купців-зачинщиків і князя. І що ж: робіт з «удосконалення» Почайни не докінчили – відмовилися від «грішного діла». Судна тих купців потрощила буря на Дніпрі, яка невідомо звідки взялася серед погожого дня, а наступної весни сталося лихо на воді з кимось із князевих родичів. Сам же він залишився на весь вік зганьбленим і безталанним, бо обурені кияни прийшли з вилами під новий терем, що не пішов йому на користь…
(48–53) «Екологічний урок» був засвоєний і замолений, тривалий час кияни не потерпали від води. Були навали й пожежі, але нікому й на думку не спадало змагатися з природою, самовпевнено її гнуздати. Аж поки, крім варварського «зняття скальпу» із Замкової гори за наказом Петра І, щоб знищити саму згадку про княжу столицю, крім абсурдної, з огляду на особливості рельєфу, перебудови київських укріплень, – було задумано і масштабний, як на XVIII століття, проект «підкорення річки».
(54–62) Коли 1712 року задля зручнішого проходження барок почали перекопувати Почайнинську косу, що захищала Поділ від великої води, старі кияни – від князівських нащадків до майстрових подолян – обурилися, протестували й чекали клекоту Либеді. Але яке було діло до старосвітських «малоруських пліток» і «забобоннихпротестів» тодішній київській колоніальній адміністрації! Можливо, також «купці» переконали… Що сталося потім – відомо: перерізану косу Дніпро згодом розмив, від Почайни залишилося кілька озер, і відтоді Поділ стало періодично заливати з чималими збитками, смертельними хворобами від розмитих старих комунікацій, куди потрапляли води з-під цвинтарів, і розмоканням від цієї «мертвої» води осель.
(63–67) Як казали старі кияни, то кара й за наші гріхи, що не вберегли угіддя Либеді та свій предківський спадок від сваволі. Такі розмови я чула перед потопом 1970 року, коли залило значну частину Подолу, а вода в підвалах стояла подекуди років два. Бачити Либідь над Києвом не доводилося, однак сусідські родини про це розповідали.
(68–75) Останній (1979 року) потоп у Києві я зустріла вже школяркою. Із групою художньої школи виїздила в Гідропарк на етюди і якось побачила великого птаха на малюнку іншої дівчинки – киянки в першому поколінні, котра не знала про віщунку Либідь. На запитання, що це за птах, колежанка відповіла, що бачила лебедя в небі, тож і відтворила сумлінно на папері. Наступним запитанням стало, чи птах кричав, на що була заперечна відповідь. Розповідь викладачки про птаха й можливе витлумачення його появи було сприйнято як гарну казку, однак незабаром пів-Гідропарку залило.
(76–82) За старокиївським переказом, Либідь, яка мовчки пролітає над якоюсь київською місциною, — це вістка про півбіди, на відміну від гіршої ситуації, коли птах голосить. Якщо ж з’являється білим птахом у веселці – це провісник лагідної весни, коли вода до людей добра. Тоді кияни поспішали, поки веселка не погасне, набрати водиці з живого джерела: вона, осінена крилом Либеді, вважалася помічною багато в чому: проти хвороб; для дівчат, які нею вмивалися «на красу»; для «відливання» лиха від хати.
(83–84) Дай, Боже, бачити тільки добрі знаки над нашими домівками, але для цього треба і не робити лиха самим, і не допускати його від інших.
За Ольгою Недавньою, газета «Дзеркало тижня», 897 слів
№29. Фразеологізмом у тексті є вислів:
А на небо ніколи глянути (рядок 2);
Б Перунові стріли (рядок 14);
В стати грудьми (рядок 41);
Г великий птах (рядок 69).
№30. Назвою річки є в тексті слово:
А Либідь;
Б Видибай;
В Дана;
Г Перун.
№31. Синонімами до слова гнуздати (рядок 50) є всі слова, окрім:
А приборкувати;
Б затамовувати;
В упокорювати;
Г угамовувати.
№32. Трагічною була доля князівни Либеді за версією:
А Ольги Недавньої;
Б Івана-Нечуя-Левицького;
В Наталени Королевої;
Г старокиївських переказів.
№33. Засобом міжфразового зв’язку четвертого та п’ятого речень тексту (рядок 2) є:
А сполучник;
Б займенник;
В синоніми;
Г лексичний повтор.
№34. У тексті немає мікротеми:
А заснування Києва;
Б болотисті місцини в Києві;
В зникнення річки Почайни;
Г добрі віщування Либеді.
№35. Стиль тексту –
А науковий;
Б розмовний;
В конфесійний;
Г публіцистичний.
№36. Жанр тексту –
А легенда;
Б оповідання;
В новела;
Г стаття.
№37. Рядки «Ой щоб слава не пропала / Поміж козаками» є в:
А соціально-побутовій пісні;
Б історичній пісні;
В календарно-обрядовій пісні;
Г народній баладі;
Д думі.
№38. Затемнення сонця спостерігають персонажі твору:
А «Слово про похід Ігорів»;
Б «Чорна рада»;
В «Мойсей»;
Г «Україна в огні»;
Д «Жовтий князь».
№39. «Його мандрівне життя є предметом оповідань і легенд», - сказав Микола:
А Пантелеймона Куліша;
Б Івана Вишенського;
В Тараса Шевченка;
Г Григорія Сковороду;
Д Івана Франка.
№40. «Сама заробляє собі на прожиття; вірно чекає хлопця, якого кохає; має природний розум, кмітливість; готова до самопожертви заради матері» – це характеристика:
А Лесі («Чорна рада»);
Б Мелашки («Кайдашева сім’я»);
В Килини («Лісова пісня»);
Г Галі («Хіба ревуть воли, як ясла повні?»);
Д Наталки («Наталка Полтавка»).
№41. «Нехай же знають і наших! Бо є такі люди, що говорять та й пишуть, буцімто з наших ніхто не втне, щоб було і звичайне, і ніжне, і розумне», - пише автор у передмові до свого твору:
А “Маруся”;
Б “Інститутка”;
В “Кайдашева сім’я»;
Г “Людина”;
Д “Тіні забутих предків”.
№42. Слова “Воли в ярмі, та й ті ревуть, а то щоб душа християнська всяку догану, всяку кривду терпіла і не озвалась!” належать:
А Василеві (“Маруся”);
Б Прокопові (“Інститутка”);
В Лаврінові Кайдашу (“Кайдашева сім’я”);
Г Соні Пузир (“Хазяїн”);
Д Іванові Дідуху («Камінний хрест»).
№43. “Польовою царівною” названо:
А Лесю Череванівну (“Чорна рада”);
Б Мотрю Довбиш (“Кайдашева сім’я”);
В Галю Ґудзь (“Хіба ревуть воли, як ясла повні?”);
Г Олену Ляуфлер (“Людина”);
Д Марічку Гутенюк (“Тіні забутих предків”);
№44. Актором української професійної театральної трупи Михайла Старицького був:
А Іван Котляревський;
Б Іван Нечуй-Левицький;
В Тарас Шевченко;
Г Іван Карпенко-Карий;
Д Григорій Квітка-Основ’яненко.
№45. «Основною темою я зробив смерть пророка, непризнаного своїм народом», – так автор визначив тему свого твору:
А «Ісаія. Глава 35»;
Б «Мойсей»;
В «Чорна рада»;
Г «Хазяїн»;
Д «Камінний хрест».
№46. Ідея служіння митця народові є провідною у творі:
А “Бджола та Шершень”;
Б “Сон” (“У всякого своя доля…”);
В “Людина”;
Г “Intermezzo”;
Д “Чорна рада”.
№47. Красу весняної ночі відтворено у вірші:
А “Так ніхто не кохав…”;
Б “Ви знаєте, як липа шелестить...”;
В “Балада про соняшник”;
Г “Лебеді материнства”;
Д “Пісня про рушник”.
№48. «Всім серцем любіть Україну свою», - закликав читачів:
А Павло Тичина;
Б Володимир Соссюра;
В Андрій Малишко;
Г Дмитро Павличко;
Д Євген Маланюк.
№49. У творі “Я (Романтика)” центральною є тема:
А захисту Батьківщини;
Б національного відродження;
В любові до матері;
Г трагічного кохання;
Д роздвоєності особистості.
№50. Пісня “Ой, піду я до роду гуляти” є композиційним обрамленням твору:
А “Кайдашева сім’я”;
Б “Україна в огні”;
В “Марія”;
Г “Камінний хрест»;
Д «Три зозулі з поклоном».
№51. «За тобою завше будуть мандрувати / Очі материнські і білява хата», - каже:
А Павла Тичини;
Б Володимира Сосюри;
В Олександра Довженка;
Г Євгена Маланюка;
Д Василя Симоненка;
№52. «Переплелись, як мамине шиття, / Мої сумні і радісні дороги», – каже ліричний герой твору:
А Ліни Костенко;
Б Василя Симоненка;
В Андрія Малишка;
Г Дмитра Павличка;
Д Володимира Сосюри.
№53. «Палахкотливий стовп… прибрав обрис, подібний до чаші, що сховали її селяни в чорнозем і нікому не відкрили її таємниці... Здається над ними, з нетлінною непоборимою силою, сходить вона: навіки принести порятунок», - такий символ з’являється у фіналі твору:
А “Чорна рада”;
Б “Жовтий князь”;
В “Тигролови”;
Г “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”;
Д “Марія”.
№54. До письменників - «шістдесятників» належать:
А Олександр Довженко, Андрій Малишко;
Б Василь Барка, Іван Багряний;
В Дмитро Павличко, Василь Симоненко;
Г Юрій Яновський, Микола Куліш;
Д Максим Рильський, Павло Тичина.
№55. В уривку
«Під Берестечком бився ти сміливо. Схарактеризовано:
А Івана Іскру;
Б Леська Черкеса;
В Богдана Хмельницького;
Г Гордія Чурая;
Д Грицька Бобренка.
№56. «Алхіміком мудрих слів» Максима Рильського названо у творі:
А «На колимськім морозі калина»;
Б «Балада про соняшник»;
В «Сучасники»;
Г «Шевченко»;
Д «Ти знаєш, що ти – людина».
№57. Установіть відповідність між назвами творів і цитатами з них:
1 “Сон” (“У всякого своя доля”);
2 “Кавказ”;
3 “До Основ’яненка”;
4 “І мертвим, і живим...”;
А “Од молдованина до фінна;
На всіх язиках все мовчить,
Бо благоденствує!”;
Б “А братія мовчить собі,
Витріщивши очі!”;
В «Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,;
Й свого не цурайтесь...”
Г “Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине!”;
Д “Оживуть степи, озера,
І не верстовії,
А вольнії, широкії
Скрізь шляхи святії
Простеляться...”.
А Б В Г Д
1
2
3
4
№58. Установіть відповідність між персонажем і його характеристикою.
1 Той, що греблі рве;
2 Водяник;
3 Лісовик;
4 Перелесник.
А “Він древній, сивий дід, довге волосся і довга біла борода всуміш із баговинням звисають аж по пояс. Шати на ньому – барви мулу, на голові корона із скойок”;
Б “Молодий, дуже білявий, синьоокий, з буйними і разом плавкими рухами; одежа на ньому міниться барвами, від каламутно-жовтої до ясно-блакитної, і поблискує гострими злотистими іскрами”
В “Гарний хлопець у червоній одежі, з червонястим, буйно розвіяним, як вітер, волоссям, з чорними бровами, з блискучими очима”;
Г “Малий бородатий дідок, меткий рухами, поважний обличчям; у брунатному вбранні барви кори, у волохатій шапці з куниці”;
Д “Старий чоловік, поважний і дуже добрий з виду; по-поліському довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої повстяної шапки-рогатки”.
А Б В Г Д
1
2
3
4
№59. Установіть відповідність між військовим загоном і його очільником.
1 «Загоном Добровольчої армії генерала Антона Денікіна командував»
2 «Купу кінного козацтва головного отамана Симона Петлюри вів»
3 «З-за ліска вискочили вершники з чорним прапором, розгорнулися, пропустивши наперед тачанки, “до зброї! по конях! кулемети! махновці!». Їх вів
4 «І тоді за дощем з’явилося марево: розгорнувся здалеку червоний прапор кінного загону інтернаціонального полку», яким командував
А Половець Андрій
Б Половець Оверко
В Половець Панас
Г Половець Іван
Д Половець
А Б В Г Д
1
2
3
4
№60. Установіть відповідність між письменником і цитатою з його твору :
Письменник Цитата
1 Микола Хвильовий;
2 Олександр Довженко;
3 Остап Вишня;
4 Микола Куліш.
А «Життя моє не дуже добре, трудне і невеселе. Проте до всього привикають люде, привик і я терпіти помаленьку... пишу одну повість про діда, батька, матір і про все, одне слово, сосницьке життя, ще коли я був маленьким...”
Б “Арешт Ялового – це розстріл цілої Генерації... За що? За те, що ми були найщирішими комуністами? Нічого не розумію. За Генерацію Ялового відповідаю перш за все я...”
В “Вибравши для комедії “Мина Мазайло” тему – міщанство й українізація, я, в першу чергу, звернув увагу на криштально витриману ідеологічну установку п’єси, зважував кожну дію, вивіряв кожне слово”
Г “Були на полюванні. Не вбили і не застрелили нічого. Для мене це – типове явище. Коли я приходжу, як завжди, додому “попом”, без нічого, – всі спокійні”
Д “Я боровся за демократію – це оцінили як спробу звести наклеп на радянський лад; моя любов до рідного народу, занепокоєння кризовим станом української культури кваліфікувалися як націоналізм; моє неприйняття практики, на ґрунті якої виросли сталінізм, беріївщина визнали як особливо злісний наклеп”
А Б В Г Д
1
2
3
4
№61. Власне висловлювання.
Підтримайте або спростуйте думку: «Будь-яка проблема – це можливість стати кращим».
Завдання з вибором однієї правильної відповіді ( по 0,5б.)
А
| |
Б
| |
В
| |
Г
| |
Д
|
1. Наголос падає на третій склад всіх слів у рядку:
А Палата, помаленьку, здавна, пролісок;
Б українка, товариство, відцвітати, малювати;
В нація, перервати, весілля, огірок;
Г організація, кобзар, мандрівник, суворий;
Д об’єднання, картопля, юність, обіцянка.
А
| |
Б
| |
В
| |
Г
| |
Д
|
2. Позначити рядок, у якому всі слова записано за алфавітом:
А Легко, легкоатлет, лідерство, людство;
Б лотерея, лупнути, лоцман, лютий;
В лижник, листоноша, лимонник, липнути;
Г ложка, ложечник, лапатий, легкий;
Д лучок, лущений, лучина, лучник.
3. Кількість звуків і букв однакова в усіх словах рядка:
А
| |
Б
| |
В
| |
Г
| |
Д
|
А Річка, роз’їзд, утрьох, трон;
Б цитата, алегро, хутче, яма;
В арифметика, інтелігентний, розклад, розпис;
Г роззутися, бастіон, низький, щастя;
Д Юхим, рілля, наявність, ножиці.
А
| |
Б
| |
В
| |
Г
| |
Д
|
4. Порушено літературну вимову слова в рядку:
А Дужчий - [ду'жчий];
Б легка – [леихка];
В сережка – [сеире'шка];
Г просьба – [проз'ба];
Д казка – [ка'зка]
А
| |
Б
| |
В
| |
Г
| |
Д
|
5. Виділене слово вжите в прямому значенні в реченні:
А Хутірець відбіг за смерековий ліс.
Б Малим я думав, що гарбузи – рослини тільки українські.
В Через хмари вечорові ходить місяць навпростець .
Г Торкнулось сонце клена за рікою, і засвітився він, мов канделябр, від жовто – білих
і червоних фарб.
Д Згасає день на тихому крилі, пливе багаття сонячне все нижче.
А
| |
Б
|
6. Букву с треба писати в усіх словах рядка:
А Бе..порадний, ..гнути, ..писати, ..малювати;
Б ..цідити, ..шкребти, ..пекти, ..ро..писати;
В
| |
Г
| |
Д
|
В ..класти, ..бути, ..їхати, бе..зубий;
Г ..шкребти, ..потворити, ..садити, ..шити;
Д ..піймати, ..казати, ..потворити, ..фотографувати.
ІІ. Завдання з вибором кількох (2-3-х) правильних відповідей ( по 0,5б.)
7. М’який знак не пишеться в усіх словах рядків:
А
| |
Б
| |
В
| |
Г
|
А Уман..щина, гордіс..тю, різ..блений, щас..тя;
Д
| |
Е
|
Б хатин..ці, ополон..ці, тон..ший, мен..ший;
В вран..ці, вагонет..ці, люд..ми, буд…мо;
Г обман..щик, повіс..те, чотир..ма, с..омий;
Д барабан..щик, шукаєш.., голівон..ці, міц.. ;
Е Натал..чин, ніч.., с..вято, гал..ченя.
А
| |
Б
| |
В
| |
Г
| |
Д
| |
Е
|
8. У яких рядках допущено орфографічну помилку:
А Інтелігентний, пестливий, випускний, щасливий;
Б туристський, голландський, швидкісний, контрастний;
В баластний, проїздний, шістнадцять, обласний;
Г хвастливий, областний, студентство, виїзний;
Д рідкісний, радістний, форпостний, безвиїзно;
Е пестливий, студентський, якісний, чесний.
А
| |
Б
| |
В
| |
Г
| |
Д
| |
Е
|
9. Не можна замінити варіантом, поданим у дужках, виділене слово у реченнях:
А Щоб до душі душею промовлять, то треба, щоб ті душі поріднились (зріднилися).
Б Грім пробігає над головами юнаків, блискавкияскравішають (яскравіють)
В Ми не хотіли брати участь у нецікавих (нудних) справах.
Г Загледівши юнака, що маячить біля отари, він не лінується зробити крюк (крук),
звертає й до нього.
Д Степан привів (призвів) сина до школи.
Е Бажаю вам якнайскоріше збагатити (збагатіти) нашу не дуже то родючу ниву
своїми коштовними травами.
А
| |
Б
| |
В
| |
Г
| |
Д
| |
Е
|
10.Позначте, у яких рядках всі слова пишуться з апострофом :
А М..ятний, роз..ятрений, присв..ята, пом..якшити;
Б солов..їний, м..ята, торф..яний, сім..я;
В миш..як, кон..юктура, м..ясний, перев..язати;
Г пір..я, пів..ями, прив..ялений, п..єдестал;.
Д бур..ян, дит..ясла, з..їхати, бар..як;
Е кам..яніти, без..ядерний, кур..йозний, медв..яний.
А
| |
Б
| |
В
|
11.Подвоєння літер відбувається в усіх словах іншомовного походження в рядках:
А Конр..озвідка, Ел..ада, дон..а, ем..іграція;
Б ім...іграція, сюр..еалізм, гам..а, гол..андський;
Г
| |
Д
| |
Е
|
В кор…екція, ір..аціональний, бел..адона, ін..овація;
Г піаніс..имо, Ал..а, мул..а, одіс..ея, сум..а;
Д бравіс..имо, коміс..ія, лібрето..о, пен..і;
Е кол..ектив, шас..і, Прус..ія, ін тел..ект.
12. Усі слова є запозиченими в рядках:
А
| |
Б
| |
В
| |
Г
| |
Д
| |
Е
|
А Дисплей, матерія, гумористичний, футбол;
Б любисток, телефон, репертуар, каталог;
В ангел, клас, форма, парламент;
Г крига, прикмета, взуття, громадянин;
Д чоло, табун, завод, історія;
Е театр, каска, новела, двері.
III. Завдання на встановлення відповідності ( по 1б.)
А
| |
Б
| |
В
| |
Г
|
13. Установити відповідність між фразеологічними антонімами:
А Рвати кайдани; 1. берегти нерви;
Б відкрити душу; 2. лізти в ярмо;
В пальцем не ворухнути; 3. зі шкури пнутися;
Г виходити з рівноваги. 4. знімати стружку;
5. сховатися у шкаралупу.
14. Установіть відповідність між словами та способами їх творення:
А Суфіксальний; 1. Пролісок, по-доброму, підводний, підсвіч-
А
| |
Б
| |
В
| |
Г
|
Б префіксально-суфіксальний; ник;
В безсуфіксальний; 2. радість, слухач, світанок, доброта;
Г складання основ. 3. зорепад, п’ятсот, праворуч, Донбас
4. розклад, велич, біль, підпис;
5. супутник, прадід, СНД, надзвуко-
вий.
А
| |
Б
| |
В
| |
Г
|
15. Установіть відповідність між специфічно українськими словами та відповідниками-
синонімами
А Поринати; 1. От тривожиться земля, чи буде її кому
Б наближатися; орати, засівати, жати...
В сіпнути; 2. Закінчиш орати, і аж боязко вихо-
Г хвилюватися. дити з кабіни – раптом пірнеш у
ту глибінь.
3. Вже коли підходили до хати, я за-
біг поперед батька й прохально за-
зирнув йому в вічі.
4. Батько смикнув мене за вухо шапки...
5. А знаєш, коли земля найкраще пахне?
IV. Завдання за текстом
Прочитайте текст і виконайте завдання 16-17 ( по 0,5б.)
(1)Минали дні а дощів небуло. (2) І раптом у другій половині дня наступило нарешті омріяне, довгождане. (3) Все почалося просто: з-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної си- ньої хмари. (4)Залитий сонцем степ одразу принишк, мовби чекаючи що з цього вийде. (5) А рі-жечок тим часом уперто вигонився вгору, розростався вшир, поступово перетворюючись в хмару, в темно-синій хребет, що незабаром уже закрив собою виличезний сектор неба.
За О.Гончаром
16. Орфографічну помилку допущено в написанні слів у реченнях
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
17. Пунктуаційну помилку допущено в реченнях
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
V. Завдання відкритої форми ( 2б.)
18. Скласти й записати речення, що відповідає поданійхарактеристиці: складне, складнопідрядне з підрядним означальним. Виконати синтаксичний розбір.
Дата ___ Прізвище та ім’я учня ________________ 10-___клас Оцінка_____
Бланк відповідей
У завданнях 1-6 виберіть ОДНУ правильну відповідь та позначте її так: x
А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д
1 c c c c c 2 c c c c c 3 c c c c c
А Б В Г Д А Б В Г Д А Б В Г Д
4 c c c c c 5 c c c c c 6 c c c c c
--------------------------------------------------------------------------------------------------
У завданнях 7-12 правильні відповіді позначте так: x
А Б В Г Д Е А Б В Г Д Е А Б В Г Д Е
7 c c c c c c 8 c c c c c c 9 c c c c c c
А Б В Г Д Е А Б В Г Д Е А Б В Г Д Е
10 c c c c c c 11 c c c c c c 12 c c c c c c
--------------------------------------------------------------------------------------------------
У завданнях 13-15 у відведені клітинки вписуйте ЦИФРИ
А Б В Г А Б В Г А Б В Г
13 c c c c 14 c c c c 15 c c c c
--------------------------------------------------------------------------------------------------
У завданнях 16-17 правильні відповіді позначайте так: x
1 2 3 4 5 1 2 3 4 5
16 c c c c c 17 c c c c c
_________________________________________________________________
Щоб виправити відповідь, запишіть номер завдання і правильну відповідь.
18. Завдання відкритої форми
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
|
Немає коментарів:
Дописати коментар